Моніка Гендек:

Робота у сфері глибокої зустрічі з собою та іншими покликала мене багато років тому. Цікавість до невидимого, інтуїтивного, що піддається алхімічному перетворенню через контакт, привела мене по спіралі до вивчення психології та психотерапії. Мене захопив творчий вимір гештальт-філософії та практики. Пізніше у своїй науковій діяльності я зосередилася на феномені батьківства, професійному вигоранні та іміджі тіла у допоміжних професіях. Я була співредактором журналу з гештальт-психотерапії “Феномен” і я є супервізором і тренером у Лодзькій гештальт-школі.

Я працюю психотерапевтом вже кілька років. Я поєдную естетику гештальт-терапії з екопсихологією та глибинною екологією. Я проводжу семінари для людей, зацікавлених в інтеграції психотерапевтичного процесу з роботою на природі. Мене цікавлять психологічні феномени пізнього антропоцену та якість контакту з “диким Я”.

Я є співтворцем оригінальних проектів судин для колективного дозрівання та практики свідомої жіночності. Я беру участь у громадських проектах, пов’язаних з кліматичним активізмом та підтримкою культури терапії у створенні практик для здоров’я. Я проводжу супервізійні зустрічі для людей з різних терапевтичних модальностей. Мій намір – це втілена практика, де глибоко цілющою якістю є заангажована присутність.